Цукровий діабет – це захворювання, основною ознакою якого є стійке підвищення рівня цукру в крові. Цукровий діабет – складне хронічне і, на сьогодні, невиліковне захворювання, що має безліч додаткових ускладнень.

Ускладнення цукрового діабету поділяють на гострі й хронічні, і якщо гострих (важка гіпоглікемія, діабетичний кетоацидоз і т.д.) цілком можливо уникнути, то хронічні мікросудинні ускладнення цукрового діабету, такі як діабетична ретинопатія, полінейропатія або нефропатія, рано чи пізно з’являться у більшості пацієнтів. Саме тому ми звернулись до лікаря-хірурга по наданню екстреної невідкладної допомоги КНП “Новоград-Волинського міськрай ТМО” Сергія Страдецького за роз’ясненнями щодо профілактики хвороби.

Ускладнення цукрового діабету розвиваються поступово і спочатку зовсім не впливають на самопочуття і якість життя пацієнтів, саме це є причиною пізньої діагностики та знижує ефективність лікування, оскільки ті ускладнення, які себе вже проявили, найчастіше вимагають більш тривалого лікування, яке не завжди буває ефективно на пізніх стадіях захворювання. Тому, чим суворіше пацієнти контролюють рівень цукру в крові, тим менше ймовірність появи у них ускладнень цукрового діабету.

Синдром діабетичної стопи є одним із найбільш частих та тяжких ускладнень ЦД. Цей синдром ускладнює перебіг ЦД майже у 25% пацієнтів. Ризик виникнення гангрени нижніх кінцівок у цих хворих у 20 разів вищий, ніж у загальній популяції. У соціальному плані СДС — одне з найдорожчих ускладнень ЦД, що є головною причиною госпіталізації та інвалідності пацієнтів з цією хворобою. У світі кожну годину виконується 55 ампутацій нижніх кінцівок з приводу СДС.

Синдром діабетичної стопи — це специфічний симптомокомплекс ураження стоп при цукровому діабеті, основою патогенезу якого є діабетичні мікро-, макроангіопатії, периферична нейропатія нижніх кінцівок та остеоартропатія. Ці процеси розвиваються паралельно, взаємно обтяжуючи один одного, з приєднанням тяжких гнійно-некротичних уражень.

Основними чинниками розвитку уражень нижніх кінцівок у хворих на ЦД є діабетична нейропатія та ураження периферичних артерій нижніх кінцівок (діабетична макроангіопатія). До інших чинників належать: деформація стоп, формування гіперкератозів, незадовільні соціальні умови, тютюнопаління, зловживання алкоголем, а також тривалий та тяжкий перебіг ЦД і вік хворих.

Розрізняють 3 форми СДС: ішемічна, невропатична, змішана.

Ішемічна форма. Хворих з ішемічним типом ураження турбує замерзання стоп, особливо у холодну пору року, біль у м’язах гомілок, пов’язаний з ходьбою. Біль виникає при перевищенні звичного темпу ходьби або при проходженні хворими певної відстані. Біль, що виникає при цьому, спонукає хворого йти повільніше або зупинитися. Після декількох хвилин відпочинку біль повністю проходить (синдром переміжної кульгавості). У запущених випадках з’являється ішемічний біль спокою. Це вкрай інтенсивний біль, що виникає при горизонтальному положенні тіла. Опускання ураженої кінцівки донизу зменшує інтенсивність болю. При тяжкому ішемічному болі у стані спокою характерним є вимушене положення: зі звішеною з ліжка ногою (ногами). Це сильно порушує сон, збільшуючи страждання пацієнта.

При огляді шкіра на ураженій кінцівці бліда або ціанотична, прохолодна на дотик, різко знижений або повністю відсутній пульс на артеріях стопи. З часом розвивається атрофія підшкірної жирової тканини, а згодом і м’язів. Наслідок захворювання — поява трофічних виразок на шкірі, некроз пальців, гангрена стопи.

Нейропатична форма. При огляді ураженої кінцівки відзначається специфічна деформація стоп, пальців, ділянок гомілкостопних суглобів при збереженій пульсації судин. У багатьох хворих виявляється симптоматика уражень нервової системи у вигляді пекучого болю і парестезій у спокої поза зв’язком із фізичним навантаженням. Часто спостерігається зниження або повна відсутність больової, температурної та тактильної чутливості.

Змішана форма поєднує дані клінічні ознаки.

Дані прояви потребують медичної допомоги – обстеження для визначення характеру і ступеня ураження та лікування препаратами, що поліпшують стан нервів і судин (антиоксиданти, препарати на основі вітамінів). Але найкращий ефект від лікування, знову ж таки, з’являється лише за умови нормалізації цукру в крові. Існує ряд профілактичних заходів, які дозволяють не допустити розвиток ураження ніг: регулярне (не рідше 3-4 разів на рік) обстеження – оцінка тактильної/температурної/вібраційної чутливості ніг.

Правила догляду за ногами:
• щодня мийте ноги теплою водою, після чого витирайте їх м’яким рушником, не забуваючи про міжпальцеві проміжки;
• при наявності ороговілої шкіри обробіть ці ділянки пемзою або спеціальною пилочкою для шкіри (не металевою). Не використовуйте для цих цілей лезо або ножиці. При сухій шкірі стоп після миття змастіть їх жирним кремом для ніг (крім міжпальцевих проміжків);
• дуже обережно обробляйте нігті – обрізайте прямо, не заокруглюючи куточки, а краще підпилюйте їх пилкою;
• щодня оглядайте стопи ніг, щоб не допустити розвитку пошкоджень, тріщин і садна;
• щодня міняйте шкарпетки і панчохи, ніколи не ходіть босоніж і не надягайте взуття на босу ногу;
• для зігрівання ніг користуйтеся теплими шкарпетками, а не грілкою або гарячою водою, так як через зниження чутливості можна отримати опік;
• щодня оглядайте взуття: чи немає в ньому стороннього предмета, так як все це може призвести до потертості шкіри стоп;
• правильно вибирайте взуття в магазині: не купуйте жорстке, вузьке взуття. При зниженні чутливості ходіть за покупкою з картонним відбитком вашої стопи;
• при наявності грибкового ураження нігтів або шкіри стоп необхідно користуватися спеціальними антімікотичними засобами (нітрофунгін, клотримазол, ламізил тощо);
• при ушкодженні шкірного покриву (тріщина, подряпина, поріз) використовуйте для обробки безбарвні антисептичні розчини (мірамістин, діоксидин 1%);
• при загоєнні пошкодження стопи необхідно відразу звернутися до лікаря кабінету «Діабетична стопа».

Усунення факторів ризику:
- нормалізація гіперглікемії;
- правильний режим життя;
- нормалізація артеріального тиску та рівня холестерину;
- зниження маси тіла;
- відмова від тютюнопаління.

Проведено величезну кількість досліджень з контролю за діабетом і причинами розвитку ускладнень, і всі вони говорять про те, що ускладнень цукрового діабету можна уникнути і жити як здорова людина, тільки за однієї умови – якщо ви самі навчитесь керувати діабетом, жити з ним у мирі та підтримувати цукор в крові на рівні здорової людини.
Будьте здорові!