Сьогодні почастішали випадки, коли люди дізнаються, що із їхнього доходу проводяться стягнення чи накладено арешт на рахунок в банку чи на майно, хоча до суду їх не викликали та жодним іншим чином не повідомляли про початок проведення стягнень за борговими зобов'язаннями. А іноді особа навіть може не мати жодних боргів та все одно опинитися у списку боржників.

У цій статті ми розповімо про причини такого явища та як захистити свої порушені права. За роз’ясненнями ми звернулись до волонтера Новоград-Волинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Діани Гроз.

Так трапляється тому, що нотаріуси, за зверненнями кредиторів, можуть вчиняти виконавчі написи, із порушенням вимог чинного законодавства.
Згідно з статтею 87 Закону України “Про нотаріат” для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Тобто, виконавчий напис нотаріуса - це розпорядження про стягнення заборгованості, на підставі якого Державна виконавча служба або приватні виконавці можуть проводити стягнення без рішення суду.

Найчастіше до такого способу стягнення заборгованостей вдаються мікрофінансові компанії, що видають позики на спрощених умовах. Також для стягувача привабливим є те, що виконавчий напис вчинюється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місця знаходження боржника або стягувача. І дана процедура допомагає уникнути тривалого та витратного судового процесу.

Що вказує на те, що виконавчий напис винесено з порушенням вимог законодавства?

Кредитор порушив строк для пред’явлення претензії боржнику.
Кредитор нарахував відсотки за кредитом безпідставно.
Кредитор не пред’явив вимогу погасити борг перед вчиненням виконавчого напису.
Борг стягують на підставі документу, за яким не передбачено вчинення виконавчого напису.
Нотаріус не перевірив чи обґрунтована сума заборгованості.
Нотаріус не перевірив безспірність боргу.
Виконавчий напис вчинено на нотаріально не посвідченому оригіналі документа.

Найчастіше порушується умова про безспірність заборгованості. Безспірність заборгованості означає, що боржник визнає суму заборгованості та не заперечує проти стягнення саме у такому розмірі. Але досить часто трапляються випадки, коли нотаріус із кредитором не належно ставляться до визначення безспірності.

Перевірка безспірності проводиться за наступною процедурою: боржник повинен бути повідомлений не менш ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису, про порушення кредитних зобов’язань і усунути такі порушення чи оскаржити вимогу кредитора у судовому порядку, або подати заперечення кредитору. Якщо боржник не вчинив нічого із перерахованого, то заборгованість вважається безспірною.

Як діяти, коли ви дізналися про виконавчий напис нотаріуса стосовно свого майна чи рахунків?

Інформацію про виконавчий напис можна перевірити в Автоматизованій системі виконавчих проваджень через мережу Інтернет. На сторінці Автоматизованої системи виконавчих проваджень потрібно зазначити своє прізвище, ім’я та по батькові й дату народження. Знайшовши свої дані ви також побачите інформацію про виконавчу службу в якій знаходяться матеріали виконавчого провадження про стягнення боргу. Це буде потрібно вам для ознайомлення з матеріалами справи та звернення до суду.

Якщо ж інформації в Автоматизованій системі виконавчих проваджень про вас немає, тоді необхідно звернутися до свого банку письмово про підстави накладення арешту на ваші рахунки.

Наступний крок - звернення до суду.

Вам необхідно звернутися до суду із позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. У деяких випадках також буде доцільно разом із позовом подати заяву про забезпечення позову, у якій просити про зупинення виконавчого провадження. Зупинення виконавчого провадження хоча і не зніме арешту з майна, але забезпечить його збереження, тобто виконавці не зможуть реалізувати ваше майно в рахунок погашення заборгованості.

Даний позов подається протягом 3 років з моменту вчинення виконавчого напису до суду за місцем реєстрації позивача або за місцем знаходження відповідача (кредитора).